Про що я думаю?!!! Господь, прости!!!
В країні йде війна, мене ж турбує інше:
Що тин гнилий і що грошей нема,
Щоб замінить його й поставити не гірший
Ніж у людей. Ремонти щоб зробить
(Давно вже треба)...Й знову- гроші...Гроші...
А десь в труні чийсь батько, син лежить...
А в серці у чиємось жах і відчай...
Прости мене!!! Дай, Боже, не мовчать,
А говорити правду, нести світло
Твого спасіння людям.Дай казать,
Все говорити чесно і привітно,
З любов'ю, з впевненістю, з миром і добром;
Розкрити очі тим, хто хоч живе, та мертвий,
Бо істинне життя є лиш з Христом,
Якого люди відкидають вперто
І не приймають в серце, бо гріхи
Заполонили серце, розум, душу,
Щоб люди не хотіли, не змогли
Прийти до Бога щиро, не з примУсу.
Іде війна. Коли її кінець
Не зна ніхто з людей. Це лиш відомо
Тому, Хто є Спаситель і Творець,
Хто покаяння жде постійно, безутомно
Від КОЖНОЇ ЛЮДИНИ, бо УСІ
Ми грішні перед Богом і нечисті.
Готовий КОЖНОГО Господь простить
Й ОЧИСТИТЬ наше серце, думи-мислі,
УСЕ ЖИТТЯ, УСЕ НАШЕ ЄСТВО.
Бог так тебе чека! Йди з покаянням
І прийме тебе Бог, ТАКИМ, ЯК Є,
І НОВЕ серце дасть. Йди без вагання!
Впадімо на коліна перед Ним,
Щоб не схилять колін нам перед тлінним
Й таким же грішним чоловіком, як і ми,
Що беззаконня повсякчасно чинить.
Творець світів, наш Боже- наш Отець,
Син Божий, Дух Святий, помилуй Україну!!!
Ти удали ввесь гріх з наших сердець,
Дай мир і спокій у Твоєму Сині.
Відкрий наш розум, душі і серця
Для розуміння слів Твого Писання.
Немає іншого, як Ти , Творця!!!
Поудаляй весь відчай, всі вагання
Із серця кожного, Ти розум просвіти!
Почни Свою роботу з президента,
Щоб в його серці був один лиш Ти.
Дай покаяння щире і відверте.
І Порошенку, всій його сім'ї,
Всім рідним і знайомим, його блИзьким,
Коліна щоб схилили вони всі
І поклонились низько-низько.
Прем'єр-міністра, Господи, прости,
Весь Кабінет Міністрів і Верховну Раду;
Живи в серцях у їхніх тільки Ти,
Давай їм Ти, Господь, Свої поради.
Спаси народ мій, Україну всю,
Почавши з президента й закінчивши
Найменшою дитиною, прошУ,
Всесильний Всемогутній Бог Всевишній,
Бо припинить війну один лиш Ти
У змозі, Боже, і нема людини
Ніде на світі, на усій Землі!
Усе прошу в Ім'я Твойого Сина. Амінь.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2172 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Лергос - Oleg Это описание малой части моего духовного пути в виде сказки. Образно показаны события, произошедшие в моей жизни.
Несколько лет назад неожиданно пришло желание написать такое сказание. За пару дней набросал черновик. Начало держал в голове, думал потом допишу, когда буду писать начистую. Продолжение, тоже было не совсем ясно оформлено, потому не писал. Когда же прошло время, и я стал приводить в порядок текст, то не смог толком вспомнить, что было на тот момент про начало и продолжение. Выдумывать нет смысла, так, как это реальный путь, а не фантазия.
Но возможно, так и должно быть. Самое важное написано. Проход через лабиринт. Это первый серьезный путь в духе, который надо пройти, чтобы обрести свободу и очищение. Лабиринт в нас самих. Это путаность мышления и чувств. «Ибо какой человек в состоянии познать совет Божий? или кто может уразуметь, что угодно Господу? Помышления смертных нетверды, и мысли наши ошибочны, ибо тленное тело отягощает душу, и эта земная храмина подавляет многозаботливый ум. Мы едва можем постигать и то, что на земле, и с трудом понимаем то, что под руками, а что на небесах – кто исследовал? Волю же Твою кто познал бы, если бы Ты не даровал премудрости и не ниспослал свыше святаго Твоего Духа? И так исправились пути живущих на земле, и люди научились тому, что угодно Тебе, и спаслись премудростью» (Прем. Сол. 9;13-19).
Мало кто вообще становится на путь освобождения. Узкий путь Христа. Путь премудрости Духа Святого.
«Премудрость … сначала она пойдет с ним путями извилистыми, наведет на него страх и боязнь и будет мучить его своим водительством, доколе не уверится в душе его и не искусит его своими уставами; но потом она выйдет к нему на прямом пути и обрадует его и откроет ему тайны свои. Если он совратится с пути, она оставляет его и отдает его в руки падения его» (Сирах 5;12-22).
Путь одиноких сердцем. «Бог одиноких вводит в дом, освобождает узников от оков, а непокорные остаются в знойной пустыне» (Пс. 67;7).
Большинство почитают себя великими царями Божьими, на деле будучи ничто. «Ибо кто почитает себя чем-нибудь, будучи ничто, тот обольщает сам себя» (Гал. 6;3)
