Мої ви дорогі, брати і сестри, жони і мужі!
Всі ті, хто у Христі! Всі ті,
Хто бувши немовлятами зросли!
Зросли у Господі, у пізнанні Того,
Хто вічною любов’ю полюбивши,
Віддав за нас Єдинородного Свого, за наші душі гинучі,
Але обмивши, очистивши нас, відродивши,
Він дарував життя – життя нетлінне….
А також діти і великі, і малі
Всі ті, хто дивлячись на нас зростають.
І, дяка Богу, що зростають в пізнанні Того,
Хто і за них був розп’ятий і вмер, але воскрес…!
Воскрес і їм те благо здарувавши,
Щоб жити без гріха вони змогли.
І міцно, опираючись на Слово ставши,
Прославити враз Господа могли
Ми щиро віруємо в те, що час вже близько,
Той час, коли у славі наш Господь прийде.
Прийде судити і живих і мертвих,
Всіх тих людей, що у гріху знайде.
Той час прийде раптово, досить непомітно,
Але для деяких це буде вже кінець….
Кінець без Бога, але далі вічність. Без Нього…
Сумно? Правда? Та невже?!
Так, може хто і не повірить, але перед очима буде факт.
Обмежена людина вже ніщо не змінить,
І в вічності вже буде залишатись так...
А що до нас, до вибраних, коханих Богом!
Його дітей, потішених в Його чертогах.
Що нам робити? Зараз, в цей благословенний час?
Коли є їжа й інші блага, коли враз бачимо зневагу
Від нас самих, не тільки від мирян, які ще Господа не знають…..
Найперше, Друзі - це молитись! Молитись і благати нашого Отця.
Того, Хто Сина Свого не пожалів і дав нам заповідей Слово.
Про милість, милосердя і любов Його, які дає Господь без міри…
До нас нікчемних, грішних, але милих Богові людей.
Він може все: нам дати ревність, від сну нас пробудити,
І дати сил життя наше прожити нам без гріха…
Так, нам є тяжко і нелегко,
Та в цій борні на перехрестях,
Де зустрічаємо ми зло – глядіть на Бога!
На Отця, на Сина й на Святого Духа! Які всі Троє є Одно.
На їхню велич та красу нетлінну,
Бо може лише Бог незмінно
Нам дарувати перемогу цю над злом!
Мої, Ви, дорогі! Брати і сестри, жони і мужі!
А також діти і великі, і малі!
Не стійте, хто стоїть, а дійте!
Не стійте, хто стоїть – радійте!
Радійте! Тіштеся! Учіться і любіть!
Найперше Бога, потім ближнього свого
Того, хто потребує вашої турботи.
Служіть! Навчайтесь! Славте! Не цурайтеся свого!
Бо з нами Бог, а Він благословенний, всемогутній Вчитель!!!
Комментарий автора: Благодарю и славлю Господа за работу Духа Святого в моем сердце...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Я припадаю к родному плечу - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
В канун самых ярких и светлых праздников Нового года и Рождества,
наверное, все же не должно нам говорить о бедах и невзгодах... но, вчерашнее искреннее сопереживание сердечной боли очень славного человека... сложилось, вернее, излилось в это стихотворение и внезапно напомнило мне и то давнее при_давнее, но такое близкое по поэтической моей отзывчивости... "чужого горя не бывает"?! - конечно же не бывает! и это не пустые слова - если не очерствел душой... если не ослеп и не оглох - сердцем... и особенно, если очень и очень хорошо знаешь тех людей...
Одной из моих стихо/героинь уже давным-давно нет с нами...
Второй - нашей современнице, и еще молодой, красивой и умной, необычайно доброй и обаятельной, по-женски трепетно-нежной и сильной натуре... жить бы, да жить в любви и счастье - которое поверьте на слово, она действительно заслужила! но только счастье-то её... такое трудное... хоть и трепетно оберегаемое ею... по крохотным крупицам - среди болей её житейских невзгод... и не очень-то оно её жалует... постоянно испытывая на прочность и без того... израненно-надорванное... тяжкими испытаниями... хрупкое, сущностью её, великодушно-чистое сердце...
Женская доля?!
что же это такое...
и почему на этой земле нельзя быть просто счастливой?..
когда сама так щедра - на отдачу тепла и света,
как лучезарная звездочка, как ясное солнышко...
Милые женщины! счастья Вам и любви - во взаимности пониманий!!!
С наступающим Новым Годом!!!
Счастливого Вам Рождества!!!
Пусть судьба будет к Вам благосклонней
и не в далеком библейско-призрачном, заоблачностью - Раю...
а именно здесь - на Земле, обыденно-земное Ваше счастье... в мудрой доброте людского понимания и любви!!!