[ ! ] версия для печати
В Ісуса запитаю...
Полину в думках до Ісуса,
Спитаю про долю мою.
На рани його подивлюся,
І душу відкрию свою.
Скажу так як думаю, щиро,
Спитаюсь відверто: „Чому?
У світі немає в нас миру,
Чому стільки горя ... чому?
Чому зло над світом панує,
Хоч люди всі в храмах, церквах?
І відповідь Божу почую:
„Цей світ утопився в гріхах”.
І нахили серця людського,
Щоб зло повсякденно чинить.
І місця немає для Бога.
У душах лукавий сидить.
Злий дух непокори і гніву.
І сльози, і гнів у очах.
Бо гріх убиває в нас віру,
Дарує нам відчай і страх.
Прокляття цей світ заливає,
Наповнює повінню зла.
Людина любов убиває.
Немає в ділах нас добра.
Шукаємо щастя для себе,
Поля засіваєм гріхом.
Звертаємо погляд у небо,
Як стрінемось знову із злом.
В надіях чекаємо Бога,
І сил не завжди нам стає.
Терниста життєва дорога
Проходить крізь серце моє.
Михайло Плитус.
Прочитано 2710 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting